Майже рівно два роки тому я писав про різноманітні пам’ятні особливості із дитинства. Видно під кінець лютого у мене загострюються спогади і я впадаю в ностальгію за цими безтурботними часами. Особливо накриває, коли багато проектів по роботі, але зараз не про це.

Якось уже в свої 20 років починаєш порівнювати те, що було і те, що є. Вчора приснився просто зібраний образ одної із наших розваг, а саме – будування халабуд, як ми їх називали. Вони робилися всюди – від дерев(літній варіант), десь в парках або ж в підвалах, які ніхто не використовував. Нам було в кайф зібратися і зробити щось таке куди ми можемо прийти кожен день, щоб посидіти і поговорити про буденне Для цього з дому без дозволу бралися і цвяхи і молотки і ще якісь потрібні матеріали. Були і виродки, які підпільно знищували нашу роботу, але ми, на скільки я пам’ятаю, ніколи не займалися такою підлістю.

Навіть зимовою ми примудрилися зробити халабуду на відкритому повітрі, яка прожила аж до самої зими, але основним зборищем в холод були підвали. Ми знаходили вільний і закинутий кимось підвал, вставляли якісь двері із замком навіть, де потім грали карти та «тусили». Постійно прислухалися чи ніхто не йде, щоб одразу вимкнути світло та відсидітися поки цей хтось піде.

Не можу сказати, що ми в тих халабудах не робили поганих речей(ололо(?)), але що зараз? Чи забавляються діти так само? Чи будують вони щось, окрім якоїсь цивілізації за компом?

Я радий, що у нас були лише приставки за якими в когось вдома збиралася юрба та весело грала із купою емоцій, а не сиділи та переписувалися в одній із соцмереж та крали моркву в когось у фермі.

Люди, а що зараз роблять діти, а то я без поняття?

Щоб ваші спогади хоч хтось прочитав – вам обов’язково потрібна розкрутка сайтів львів від одного із двох Тернопільських сеошників. Розкрути сайт швидко та надійно!

Зараз побуду трохи кепом чи що, але роботі завжди потрібно бути відданим, бо інакше у вас нічого не вийде, крім зіпсованого життя чи деякої кількості зіпсованих років. Тобто навіть не те щоб відданість, але ви повинні її любити. Звичайно, що не всім вдається цього досягти, як правило, через фінансову сторону або ще якісь обставини.

Я, якщо чесно, ще не бачив програмістами або ж людей, які працюють в сфері тісно пов’язаній з ІТ (звісно, не прибиральником в девелоперській конторі), які б не любили свою роботу – вони просто починають на неї матюкатися, коли приходить дедлайн Про цю сферу мені легше говорити, особливо спостерігаючи за студентами, які пруться на факультети комп’ютерних наук, бо там, бачте, зарплати високі, але в результаті розчаровуються, бо просто не можуть ввійти у стан програміста(абітурієнти(!!!), якщо ви можете поставити вінду і граєте цілими днями в комп’ютерні ігри, то це не означає, що вам дорога на ФКН).

Але, насправді, на пост мене надихнула конкретна людина про чию відданість роботі я і хочу згадати, як приклад до якого потрібно прагнути.

Тернопільський івент твіттерян і усі уже розбігаються на неофіційну частину. Стоїмо з Анатолієм Мельником (@anatoly_melnyk) і він так щиро починає розказувати і показувати, який миючий засіб для килимів йому передали сьогодні. Дві банки на які я б і уваги не звернув, але Толік хотів поділитися радістю, адже це, можливо, новий етап в його клінінговій компанії і килими будуть чиститися ще краще (це сказано без сарказму ). Людина просто щиро хоче покращити те, що уже в неї є і їй це подобається, що видно неозброєним оком.

Пройшло стільки часу, а я все пам’ятаю цей момент, який закарбувався в моїй голові, бо Толік наочний приклад, як потрібно любити свою роботу і навіть в одному своєму виступі, де він розказував про франчизу універсального прибиральника, якщо я не помиляюся, то було сказано, що інвестиції і т.д. це все добре, але головне – ви маєте любити чистоту, якщо хочете ввійти в клінінговий бізнес.

Ви маєте любити дітей – якщо ідете в педагогічний.
Ви маєте любити людей – якщо ідете в медичний.
Ви маєте любити справедливість – якщо ідете в юридичний.

І так далі… Я розумію, що це утопічно, але зважайте, щоб ви жили, а не існували!

Робота це звісно добре, але і від улюбленого заняття потрібно відпочивати в яхт клуб, якщо, звісно, ви там не працюєте. Море задоволення в морі!

Цитати це насправді не так вже і погано, але у всім нам відомій соціальній мережі складається таке враження, що цитати це просто велика ковдра якою люди прикривають свою тупість.

Люди не вміють висловлювати свої думки і будують образ якогось «ТиПуФіЛоСоФа», який хоче всім оповісти, що потрібно робити в будь-якій життєвій ситуації. Особливо тішать цитати, які просто не в’яжуться із їхніми життєвими позиціями. Коли курви пишуть щось про чисту любов, а безхарактерні хлопці про якусь життєву позицію, то це показує лише їх слабкість та спробу приховати її.

До чого я веду? – Не будьте відвертими брехунами та підтримуйте свої слова, які виражаються у ваших думках чи чужих цитатах.

А ти часом можете почитати цитати із інтерв’ю Менсона. Розумний чувак. до речі І звичайно не забудьтеся загуглити нову цитатку для гугл плюс

Слухаємо гурт no doubt та обираємо будь-який рядок для цитати у ВК. Саме для вас існує сайт nodoubtfan.ru на якому не вибачаються за те, що не вибачаються.

Концентрація попрошайок на вокзалах чи центральних вулицях дуже велика, особливо в мегаполісах. Переважна більшість це бомжі, цигани і ще різного роду індивіди, які не заслуговують нашої уваги та не збираються іти на роботу, а просто хочуть купити горілки, а якщо вистачить, то ще щось поїсти. Мова піде не про них.

Часто, принаймні у мене, люди із нормальним виглядом просять гроші через те, що у них вкрали гаманець, а інколи ще й телефон. Останній персонаж взагалі представився громадянином Росії та сказав, що його тут кинули з роботою не заплативши і він збирає гроші на квиток додому. Навіть показав паспорт. Я дав п’ять гривень, най собі вертається додому, але уже потім я собі в голові прокручував різні варіанти і було одне запитання: чому його рідні йому не перешлють гроші у нього ж є всі документи, на крайній випадок можна звернутися в посольство. Усе це залишає незакриті питання, але надіюся скоро на одного росіянина в Україні стане менше

Насправді коли я повністю на своїй хвилі, то мене легко «розвести» на гроші якоюсь слізною історією в яку я вірю і мені хочеться й далі вірити, що ті всі люди реально поїхали додому і все в них в житті буде добре

Кожен з нас може потрапити у схожу ситуацію, тому не соромтеся і допомагайте адекватним людям у різноманітних ситуаціях і прибуде вам щастя!

Робіть приємне своїм рідним та близьким, купуйте дічайші подарки интернет магазин для маленьких і великих. Усі будуть раді та стрибатимуть до стелі, якщо вона до 2-х метрів.

Переважно з четвертого, а інколи і з третього курсу люди починають думати над тим, що потрібно уже забивати на матеріальну допомогу батьків і починати хоч якось працювати. Ну це звичайно стосується свідомих людей, які не планують сидіти на шиї батьків усе своє життя. Хоча тут теж бувають різні ситуації і різні спеціальності, де краще вчитися, а потім уже працювати. Щодо сфери ІТ, то тут на 3 курсі точно можна починати ставати на іншу стежку життя.

Плюси

Звичайно, що найголовніший плюс – це гроші та досвід. Не так важливі ті гроші в студентські роки, хоча вони і є найбільшим мотиватором, як досвід з яким легше знайти роботу після закінчення університету або ж і далі продовжувати фрілансити. Не раз бачив, як людям важко кудись влаштуватися в свої 22 роки без досвіду, але також і в студентські роки роботодавці не хочуть брати молодих спеціалістів без закінченої освіти. Якесь замкнене коло.

Мінуси

Ваші оцінки будуть усе зменшуватися і зменшуватися, а відвідуваність наближатиметься до нуля. Тому краще починати говорити із викладачами на початку семестру, а не на початку сесії. Тоді у них ставлення до вас лояльне, а не як до якогось брехуна.

Час звісно не гумовий, тому вам прийдеться навчитися все гарно планувати – щоб і на роботу виділити час, і в універ інколи зайти та й відпочивати усі потрібно!

Насправді, коли ти ідеш працювати треба дуже багато чого обдумати, якщо це за спеціальністю, то вперед за здобуттям грошей та нових знань, а якщо ж ти ідеш працювати будівельником, а плануєш в подальшому стати юристом, то можливо не треба? Адже є велика ймовірність так і залишитися цим ж будівельником або стати паскудним юристом, що аж ніяк вас не влаштує, а час уже буде втрачений.

Приклад

Одним із прикладів, як треба починати заробляти у досить молодому віці є Павло Гук (@auvalent), який ще в школі почав фрілансити і то досить успішно. Вирішив спитатися в нього «Чому ти почав фрілансити і як це тобі було ще в школі? Ти радий що почав заробляти так рано і чи твоє життя стало яскравішим після цього?»

З самого дитинства не любив щось в когось просити. Бажання фінансової незалежності від батьків було вже давно. Зруйнувавши «стіну зневіри» я просто почав працювати, спочатку безплатно на друзів заради портфоліо, а потім вже зв’явились замовники зацікавлені у моїй роботі.

Коли почав, то абсолютно не думав про те як збираюсь поєднувати це все з навчанням. Спочатку я просто таки забив і, як студент, відкладав все у довгий ящик, а потім вчив це все за одну ніч.
Через мою звичку брати по кілька проектів одразу, навіть продовження робочого дня за рахунок 3-4 годинного сну, незалишало надто багато часу для навчання. Проте я ефективно борюсь з цією проблемою завдяки методологіям GTD

Чи задоволений я тим, що почав так рано заробляти?

Звісно, задоволений. Тепер я залежу від батьків тільки у харчуванні і житлі. І це тільки тому, що навчаюсь у школі і жити самому було б якось дико

Чи стало життя яскравішим?

Та я відчув свободу врешті-решт. Вона дуже яскрава Тепер я можу думати самостійно, а не батьки замість мене. Я знаю чим я хочу займатись наступні роки, я навчився перетворювати мрії у чіткий план. Зараз фріланс дозволяє зробити мені початковий старт, що дуже круто.

Висновки

Якщо ви вчитеся на спеціальності, яка вам подобається і не можете знайти по ній роботу через її особливості, то краще добре вчіться та розбирайтеся у поза університетському матеріалі, щоб потім підкорити світ.

У всіх інших випадках ви уже мусите працювати або бігти шукати роботу! І запам’ятайте – щоб досягти успіху вам потрібно постійно ПРАЦЮВАТИ і працювати! Ніхто не покладе вам гроші до рук та хліб у писок.

Декому в свої 20 років уже потрібно купить детское автокресло, а вони ще й самі просять у батьків на 20 цигарок. Ваші діти повинні бути в безпеці – купіть їм крісло.

Час від часу при різноманітних розмовах згадуються декілька життєвих історій. І ось на мінімальному афтепаті після Microsoft Blogfest 2011(звіт із дійства буде завтра) я знову їх озвучив, на цей раз «жертвою» став @druh_opryshok, з яким ми зачепили тему сучасної молоді та те, як люди самореалізуються чи навпаки вганяють своє життя у паскудне русло.

Так ось, просто дві історії про «студентів».

Подаруй батькам безплатний проїзд на машині швидкої допомоги.

Історія із мого університету – НАУ. Дівчина вчилася на платному, але у нас на це не дуже на це дивляться, тому її успішно вигнали на 2 курсі. Людям важко повідомити своїм батькам, що їх вигнали, але мало у кого це затягується аж на 4 роки. Коли її колишнім однокурсникам видавали дипломи, то вона й далі напихала своїх батьків байками про те, що видачу такого довгоочікуваного документа просто затримують. Звичайно, що це не могло тривати вічно і мама з татом вирушили в деканат із дикими претензіями. Який ж шок був для них, коли вони взнали, що їхня 22-річна дочка просто дурила їх аж 4 роки. Батьків забрали на швидкій. Дочка…а що дочка?

20 років спільного життя нічого не означають

Коли діти брешуть батькам чи щось приховують – це якось більш звично, але коли жінка намовляє дочку сказати батькові, що вона поступила на платне, а не на державне – чую вперше. Але, як то кажуть, жадібність фраєра згубила, бо мало їм було грошей, які відвалюються на навчання. Ну та так – грошей багато не буває. Кожна сесія супроводжувалася ниттям, що всі викладачі погані та валять на екзаменах, тому треба платити. На третій курс батька просто це дістало і він тупо вирішив піти в деканат і все прояснити для себе. Думаю більшої підстави в його житті не було та й приблизно не можу навіть уявити його почуття, коли він взнав, що його дочка вчиться на державному. 20 років прожити з дружиною, 20 років виховувати дочку і отримати просто плювок в спину…

Висновки

Думаю висновки усі і так собі зроблять. Майте сміливість – признайтеся своїм рідним, що ну натупив я, так і так. Будемо виправляти! Ні, треба просто вбивати їх своїм боягузтвом та корисливістю. Це щодо першої історії. А другу, то взагалі краще лишити без коментарів.

Чекаю і на ваші «цікавинки».

Як то кажуть в здорову тілі – здоровий дух! Розвивайте своє тіло з допомогою купить орбитрек в Києві та набирайтеся сил, бо вам ще брехати і брехати. Бережи себе та своє здоров’я!

Ми часто знаходимося просто у своєму колі спілкування, не виходячи за його рамки. Я рідко над цим не замислювався, але після того, як відвідав випадково одне день народження, де співали під ютуб(там є караоке-відео, як виявляється) Владимірскій Централ, Мурку(ніби) і різну дику, як для мене, попсу. При цьому всьому – це були досить адекватні люди, але із трохи іншим світобаченням.

Я завжди дивувався чому усі жаліються на життя і на відсутність роботи, хоча серед моїх друзів усі хто дуже сильно хотів знайшов більш-менш адекватну роботу.

Ми просто обираємо своє коло спілкування, викидаючи усіх інших людей, інколи через те, що вони гірші чи кращі – ми просто хочемо бути із подібними собі людьми, тому їхнє життя в деякій мірі подібне до нашого.

Ще за рік до того стереотипи про нормальне життя поламалися після того, як я посидів цілий день на прийомі металу в мого друга. Тоді в моїй голові все перевернулося і я побачив, що дійсно твориться довкола нас, коли хлопець в 18 років здає метал, бо не має за що купити собі покурити і радіє, що йому вистачить аж на дві пачки, то це не нормально.

Не знаю на скільки це добре чи погано сидіти лише в своєму колі, але це, мабуть, нормально. Хоча через twitter-тусовку моє замкнене середовище уже розірване і в ньому дуже багато різних людей, які просто стоять на перетині різноманітних суспільних кіл.

Щось таке надумав протягом декількох останніх ночей, а які думки у вас на рахунок вищесказаного?

Придивіться до надшвидкісного ліфта та купить лифт, щоб відчути швидкість з якою вам потрібно вирватися із рамок суспільства. Вам нададуть послуги доставки, монтажу, а також допоможуть звикнути до нової швидкості руху.

З приходом осені усе і так стає сірим, ми усі вдягаємо куртки та тепле взуття, яке у більшості в одній кольоровій гаммі. Мало того, що на дворі осінь, так ще й у людей нема інших кольорів в гардеробі, окрім чорного, коричневого і деколи білого, але дуже рідко, бо він ж легко брудниться, то навіщо купувати білі речі?

Таке враження, що ми живемо в якомусь чорно-білому світі, де люди бояться бути плямою на фоні інших. Де поділися такі круті червоні, жовті, зелені чи яскраво-сині кольори із вулиці після настання осені?

Але проблема у тому, що знайти хорошу куртку чи взуття «веселого» кольору дуже важко, у чому я й переконався, коли відвідав біля 10 магазинів, де було важко знайти щось не чорне і ще важче щось дійсно гарне. Не всі ж люди скуповуються в неті чи шукають щось файне по секонд-хендах, де я. на жаль, підходящої по розміру куртки не знайшов .

Будьте яскраві та не шкодуйте часу на те, щоб підібрати щось дійсно гарне та не стандартно-униле. Люди повинні бути гарними і добрими

Привчайте дитину до хорошого смаку змалечку, купуючи дічайші речі в интернет магазин детских товаров і несіть позитив у вашу сім’ю. Радійте яскравому життю разом з дітьми!

Після смерті дідуся та ще деяких подій постійні думки в голові про зміну життя та переосмислення свого бачення довколишнього світу. Ні, не те щоб дід був мені дуже близьким і це змінило моє життя, за останні років 7 ми бачилися можливо два рази, але це змушує задуматися над тим, що люди не вічні і скільки ж ми мало приділяємо уваги своїм рідним та близьким.

Також згадалася серія комедійного серіалу Як я зустрів вашу маму / How I Met Your Mother, а саме 6 сезон 14 серія Останні слова. Маршал на похоронах батька намагається згадати які ж останні слова він почув від свого батька. Самі можете зробити висновки, адже будь-які слова можуть стати останніми і потрібно жити так, щоб вони були хорошими!

Так ось, ми, як правило, просто ідемо далі по життю не змінюючи усе довкола і тільки якісь сильні каталізатори змінюють наше життя, якийсь кидок долі або ж емоційний стрес. Рідше це може бути книга чи то музичний гурт чи ще щось хороше. Але нас поки чорт не копне, то ми нічого не змінимо!

А що змінило ваше життя?

Якби ж я знав, що таке дренаж і для чого він потрібний в каналізації чи ще десь, але почитати форум дренаж із великою кількістю тем – нуль, дуже корисно!

Колись знімали відео під назвою чи продали б ви свій голос. Деякі люди собі так просто казали, що ну там за 200 грн чи за 100 баксів продали б. Я відверто їх ненавиджу. Продати свій голос і потім сидіти в рабстві 5 років, де тебе можуть просто знищити, що ми спостерігаємо зараз, це, мабуть, дуже круто і всі вони будуть раді, адже проживуть на ті гроші 1-2 дня чи тиждень нормально, а що далі?

Мені ніколи не зрозуміти цих людей. Невже не легше піти на будову та заробити ці гроші, невже не легше навіть назбирати пляшок на вулиці та здати їх, але бути чистим перед своєю совістю та усіма людьми? Невже так важко заробити ці гроші? Той хто шукаєш, той знайде – у мене нема друзів, які б при вели кому бажанні не заробляли суму, яка б дозволила їм жити більш-менш нормально, а все інше просто нікчемні виправдання та небажання щось змінити.

Нема роботи? То зроби собі її! Зроби ще іншим робочі місця, але не ний! Роби щось, а не ний, тупа скотина!

Гарний вигляд інколи запорука твого успіху. Якщо ти хочеш заробити гроші, то купуй якісну та хорошу косметику в интернет магазин косметики Киев будь гарним і люди до тебе потягнуться. Будь гарним та роби усе відповідно у своєму житті. Парфуми мають хороший запах, а ти май хорошу репутацію!