Цитати це насправді не так вже і погано, але у всім нам відомій соціальній мережі складається таке враження, що цитати це просто велика ковдра якою люди прикривають свою тупість.

Люди не вміють висловлювати свої думки і будують образ якогось «ТиПуФіЛоСоФа», який хоче всім оповісти, що потрібно робити в будь-якій життєвій ситуації. Особливо тішать цитати, які просто не в’яжуться із їхніми життєвими позиціями. Коли курви пишуть щось про чисту любов, а безхарактерні хлопці про якусь життєву позицію, то це показує лише їх слабкість та спробу приховати її.
Читати далі »

Концентрація попрошайок на вокзалах чи центральних вулицях дуже велика, особливо в мегаполісах. Переважна більшість це бомжі, цигани і ще різного роду індивіди, які не заслуговують нашої уваги та не збираються іти на роботу, а просто хочуть купити горілки, а якщо вистачить, то ще щось поїсти. Мова піде не про них.

Часто, принаймні у мене, люди із нормальним виглядом просять гроші через те, що у них вкрали гаманець, а інколи ще й телефон. Останній персонаж взагалі представився громадянином Росії та сказав, що його тут кинули з роботою не заплативши і він збирає гроші на квиток додому. Навіть показав паспорт. Я дав п’ять гривень, най собі вертається додому, але уже потім я собі в голові прокручував різні варіанти і було одне запитання: чому його рідні йому не перешлють гроші у нього ж є всі документи, на крайній випадок можна звернутися в посольство. Усе це залишає незакриті питання, але надіюся скоро на одного росіянина в Україні стане менше
Читати далі »

Переважно з четвертого, а інколи і з третього курсу люди починають думати над тим, що потрібно уже забивати на матеріальну допомогу батьків і починати хоч якось працювати. Ну це звичайно стосується свідомих людей, які не планують сидіти на шиї батьків усе своє життя. Хоча тут теж бувають різні ситуації і різні спеціальності, де краще вчитися, а потім уже працювати. Щодо сфери ІТ, то тут на 3 курсі точно можна починати ставати на іншу стежку життя.
Читати далі »

Час від часу при різноманітних розмовах згадуються декілька життєвих історій. І ось на мінімальному афтепаті після Microsoft Blogfest 2011(звіт із дійства буде завтра) я знову їх озвучив, на цей раз «жертвою» став @druh_opryshok, з яким ми зачепили тему сучасної молоді та те, як люди самореалізуються чи навпаки вганяють своє життя у паскудне русло.

Так ось, просто дві історії про «студентів».

Подаруй батькам безплатний проїзд на машині швидкої допомоги.
Читати далі »

Ми часто знаходимося просто у своєму колі спілкування, не виходячи за його рамки. Я рідко над цим не замислювався, але після того, як відвідав випадково одне день народження, де співали під ютуб(там є караоке-відео, як виявляється) Владимірскій Централ, Мурку(ніби) і різну дику, як для мене, попсу. При цьому всьому – це були досить адекватні люди, але із трохи іншим світобаченням.

Я завжди дивувався чому усі жаліються на життя і на відсутність роботи, хоча серед моїх друзів усі хто дуже сильно хотів знайшов більш-менш адекватну роботу.
Читати далі »

З приходом осені усе і так стає сірим, ми усі вдягаємо куртки та тепле взуття, яке у більшості в одній кольоровій гаммі. Мало того, що на дворі осінь, так ще й у людей нема інших кольорів в гардеробі, окрім чорного, коричневого і деколи білого, але дуже рідко, бо він ж легко брудниться, то навіщо купувати білі речі?

Таке враження, що ми живемо в якомусь чорно-білому світі, де люди бояться бути плямою на фоні інших. Де поділися такі круті червоні, жовті, зелені чи яскраво-сині кольори із вулиці після настання осені?
Читати далі »