Категорія: Цікаві статті

Я думаю вам нужно, как и чемпионату заказать логотип, а то в них его толком то и нет, а все ж нужен логотип для узнаваемости бренда!

Як не дивно, але чемпіонат такого роду в Тернополі проходитиме вдруге. Перший раз він проходив в 1987 році. Міський голова Тернополя Сергій Надал запевняє, що вони зроблять усе, щоб цей чемпіонат проходив кожен рік. Нє, ну це круто, але вони що з дуба впали? 🙂

На сам чемпіонат очікується біля 50 тисяч глядачів, у Тернополі вже заброньовані всі готелі на час проведення заходу – 26-28 серпня. Усі ці тисячі людей зможуть споглядати навіть два чемпіонати – молодіжний(до 18) і дорослий. Дуже цікаво який буде наймолодший учасник. Також влада обіцяє збереження чистоти(!!!) озера, хоча його і вже не завадить почистити, але є велика у мене надія, що це зроблять перед самим дійством.
Детальніше

Американський хімік Лестер Хатт відзняв під мікроскопом різні види алкоголю. Вийшло досить цікаво та дивуюче. Ніколи не думав, що алкоголь може бути «таким».

Ну ось хто сказав би, що майже прозора горілка має у собі такі барви?

Виглядає наче цю знимку робили над узбережжям моря через невід, який так швидко має полонити вас та ваш організм у свої лещата. І воно вам тре? 🙂
Детальніше

Відібрати гроші в студента програми MBA простіше, ніж забрати льодяник у дитини. До моменту одержання диплома це, як правило, уже не потрібно – вони самі починають розкидати гроші ліворуч і праворуч. Хоча глузувати з людей, явно обмеженими в розумових здатностях, негуманна – ця історія про студентів MBA заслуговує того, щоб стати суспільним надбанням.

Щороку професор Макс Базерман продає студентам MBA з Harvard Business School двадцатидоларову купюру набагато вище номіналу. Його рекорд – продаж $20 за $204. А робить він це в такий спосіб. Він показує купюру всьому класу й повідомляє, що віддасть $20 чоловіку що дасть за неї найбільше грошей. Правда, є невелика умова. Людина, що була відразу за переможцем, повинна буде віддати професорові ту суму, що він був готовий віддати за $20.

Детальніше

Лайка суттєво відрізняється у різних етносів і в різні історичні епохи. У ній проглядає суть багатьох стереотипів поведінки та спосіб думання народу. Адже лайка «виголошується» людиною розлюченою, отож піддає образі головні цінності ображуваної людини. А ці цінності, звичайно, перебувають у рамках загальної системи цінностей даного суспільства.

У радянські часи на вивчення лайок було накладено табу, і хоч деякі дослідження проводилися, їх результати, як правило, були доступними лише вузькому колу фахівців. Зараз ці табу знято, і, як наслідок, — з’являються наукові праці, зокрема розвідки Наталі Яковенко, матеріали яких, а також низка власних спостережень, покладені мною в основу цієї статті. Йтиметься тут про пізній період епохи Середньовіччя, оскільки про те, як лаяли один одного наші предки в раніші часи, нам за браком джерел поки що відомо небагато.

Детальніше