Типовий пасажир міської електрички

elektruchka

Я уже пів року добираюся на роботу міською електричкою і можна сказати, що повністю ознайомився із контингентом, який нею їздить. Переважно це представники робочих професій, які зовсім не життєрадісні їдуть на неї або ж змучені, але більш щасливіші візуально, вертаються додому. Будувати ілюзію про те, що у них вдома чекає радість я не буду, хоча надіюся у багатьох так і є. Але основний атрибут щастя це найдешевше «пивко», яке вони смокчуть 30-40 хв своєї поїздки. Не важливо чи в компанії чи на самоті, але пива треба випити. Деякі навіть щасливіші коли вони його п’ють самі, а не з кимось, хоча таких буває мало. Думаю саме вони ще замислюються про своє життя, бо не бояться залишатися на самоті з думками.

Я не надто типовий пасажир – я читаю. Якщо в метро це не рідкість, то тут ж зовсім інша ситуація. Хоча сторонніх людей часто цікавить що ж я там читаю, а найбільше їх дивує що «ооо, сматрі, Вася, а я нє думал что єсть кнігі на украінском».

Розмови ж у них, як правило, ведуться про роботу, але не про саму специфіку, а як хто кому підісрав і як і кому підісрати в майбутньому. Ще дуже поширеною темою є те, який шеф паскуда і як найкраще схалявити на роботі. Поширюється інфа чи буде шеф чи ні і на скільки можна завтра запізнитися. Ще час від часу стандартне «ааа, там той одружився, а той розвівся, чув?»

Я не знаю що я хотів донести цим постом, але я просто не бажаю вам бути такими, як «типові пасажири електрички» 😉

Share
  • Якщо спостерігати в поїздах, то багато цікавого можна побачити. Ну і читання, то один з найкращих способів проводження часу в електричках.

    • ну так, але інколи книга закінчується або ж ти її забуваєш або ж просто нема світла. Тоді й можна поспостерігати за всім навколо 🙂

      • Ага, я сам деколи так люблю поспостерігати. Також вбиває як з самого ранку перед роботою хтось глушить пиво. Хоча таке рідко бачу)

        • ну такі бувають досить часто, але не зараз. Мабуть, через те, що холодно.

  • незалежно від транспорту, я на пасажирів довго дивитись не можу. це переважно пусті і бездумні погляди.

    • Стосовно пустих поглядів, то мені дужу сподобався коментар Карполана на мій нелавній пост в фейсбуку про дизель https://www.facebook.com/mr.petruccio/posts/10151324900462860 — Они счастливее нас, хотя жить им сложнее.

  • Атлічний пост. Цікаві спостереження. Їздити міською електричкою ще, на жаль, не довелося, а, може, й на щастя 😀 Не знав, що пасажири там не такі, як в маршрутках чи метро:)

    • майже всюди є свій контингент 😉

  • zymova

    здається мені ще залежить від проміжку на якому та електричка їде. там доволі велика площа, яку вона охоплює. в мене подруга, жила на Троєщині і звідти на роботу (до Кардач, там недалеко корпуси КПІ) їздила. то там якісь інші типажі.
    от в маршрутках найпоширеніший типаж — розмовляюча годинами по мобільному дівчина студентка : )

    • все можливо, я не зайшов аж так далеко, щоб порівнювати пасажирів на різних відрізках)))