Ми замкнені в своєму середовищі

коло спілкування

Ми часто знаходимося просто у своєму колі спілкування, не виходячи за його рамки. Я рідко над цим не замислювався, але після того, як відвідав випадково одне день народження, де співали під ютуб(там є караоке-відео, як виявляється) Владимірскій Централ, Мурку(ніби) і різну дику, як для мене, попсу. При цьому всьому – це були досить адекватні люди, але із трохи іншим світобаченням.

Я завжди дивувався чому усі жаліються на життя і на відсутність роботи, хоча серед моїх друзів усі хто дуже сильно хотів знайшов більш-менш адекватну роботу.

Ми просто обираємо своє коло спілкування, викидаючи усіх інших людей, інколи через те, що вони гірші чи кращі – ми просто хочемо бути із подібними собі людьми, тому їхнє життя в деякій мірі подібне до нашого.

Ще за рік до того стереотипи про нормальне життя поламалися після того, як я посидів цілий день на прийомі металу в мого друга. Тоді в моїй голові все перевернулося і я побачив, що дійсно твориться довкола нас, коли хлопець в 18 років здає метал, бо не має за що купити собі покурити і радіє, що йому вистачить аж на дві пачки, то це не нормально.

Не знаю на скільки це добре чи погано сидіти лише в своєму колі, але це, мабуть, нормально. Хоча через twitter-тусовку моє замкнене середовище уже розірване і в ньому дуже багато різних людей, які просто стоять на перетині різноманітних суспільних кіл.

Щось таке надумав протягом декількох останніх ночей, а які думки у вас на рахунок вищесказаного?

Придивіться до надшвидкісного ліфта та купить лифт, щоб відчути швидкість з якою вам потрібно вирватися із рамок суспільства. Вам нададуть послуги доставки, монтажу, а також допоможуть звикнути до нової швидкості руху.

Share
  • Людина формує своє оточення, оточення формує її. Це складний і взаємний процес… але всі ми дійсно є учасниками різних кіл (хай простять мені Брін з Пейджем=))) і цінність наша саме в тому, що ми можемо привнести щось нове з одного кола в інше, розширити рамки чийогось світобачення.