#uzhtwevent – 4. Частина друга. Те, що інші не писали.

Ну що ж, вже пройшов купу часу від івента, а я вирішив тільки зараз написати другу частину. Ніколи не славився оперативністю, але зараз спробую згадати усе те, що було в Ужгороді і що інші, можливо, не написали у своїх звітах. Усе буде у вигляді простої розповіді (щось типу ЖЖ).

Ще йдуть доповіді, у нас ще одне вигране вино, інше я випив із Дьомою в другому ряді, поділившися з ближніми, нам стає нудно, перенасиченість інформацією, пластикові гранчаки на готові і тут «чпок». Уся увага до нас. Нас п’ятеро чи шестеро, ми приховали лиця. Ні, не від сорому, як ви подумали, а від сміху.

Вино допите, інформаційна частина закінчена. П’ємо тернопільське пиво, яке привіз @khanasV. Допиваємо і валимо за ключами до квартири. Знаходимо господарку, переговори, консультації, гроші, хардбас та мош від нудьги. Ключі у нас. У пошуках квартири і туалетів. Джпс допомагає, але туалети, де туалети?

Квартира, черга в душ, фейсдаун на шафі, тєлік, який ніхто не бачив уже дуже давно і то ентер мюзік :). Бля, треба купити шкарпетки. Тримай шкарпетки. Виявляється, в Ужгороді важко знайти шкарпетки, але друзі-твіттеряни не скупі та й себе жаль (кому ж тут треба ядерна революція на хаті?). Оке, віддам на фестах (забий, на фестах ходять босі :)).

Паб. Нема місць, мінімальна паніка, чекаємо пива, ідемо фейсдаунити. Де? Де? Та пофік, давайте під лавкою! там Брудно. Насрати, дай тільки зніму сорочку. Ура, ми чемпіони, але це було пізніше.

Конкурс, всі за Ведмедя, стриптиз, бонусний стриптиз. Ще виграю вина, кажу тупий слоган, виграю два ящика обжерок(біля 700 грн, але ж я не знав…). Замовили випивку, закусь і панєслась дічайша тєма. Танці, шманці, золото Карпат. Це Ігор Попов – кричать львівські, ні це Степан Гіга – кричать тернопільські і усі кидаються в дикий танок. Потім був титанік і дічайший хардбас, який закінчився мошом 😀

Клуб. Бля, мене не пустять в кедах :(. Підходимо, чувак «іде по стіні». Ні, пустять. Заходимо, горілка з соком – 8 грн. Поїхали. Якийсь босий циган на танцполі, ДН якихось діджеїв, ціна дорога, а музика нульова.

Привалили на хату, там вже всі сплять. Пошуки води, ліжка і сну. Зранку усі нагадують те, як ми заходили на хату, адже ж ми такі балакучі, коли п’яні. Все ок, всі веселі.

Екскурсія із екскурсоводом мінімальним кепом, але ми ж взнали, що поштова площа названа в честь того, що там пошта. Круто. Бограч зацінили, але добавки не прохали. Петанк, вино, багато петанку, багато вина. І фінал із пивом на розлив за 5 грн. В поїзді ще пиво, зранку таблетка. Львів, Тернопіль – дім.

Ну і всі готуйтеся до івенту у Львові – 27 серпня. І читайте блог одного із організаторів ELECTRIC «про життя» та сам блог львівського івента

Share