Не забувайте свого походження!

Мене ось вбивало завжди такий бидлізм, коли люди відхрещуються від свого коріння.

Особливо мене бісить, коли починають казати щось типу – «фу, селюки!». Я впевнений, що у більшості з них батьки приїхали саме звідти, тому чия б корова мичала.

Гнобити село кожен зможе, а без нього що б той індивідуум їв?

Кінець. Просто накипіло…

Хоч пити чисту воду? Наші фильтры для воды тобі підійдуть.

Share
  • На всі 100% погоджуюсь! Я виріс в селі, кожного літа шкільні канікули проводив там же. Дуже люблю рвати яблука осінню в нашому саді.
    Є ще люди котрі відхрещуються від свої країни! Не раз чув від знайомих як сильно вони хочуть жити в США і типу “ложили” вони на Україну… Верне від такого.

  • Правильні думки виклав! Ще один більш сумний та образливий факт: у східній Україні молоді люди, що з народження у рідному селі розмовляли українською мовою, переїжджаючи до міста на навчання чи постійне життя, переходять на російську! Просто на просто відрікаються від свого життя, цураються рідного, здають духовні цінності. До них у мене два протирічливих ставлення: жаль, бо розумію, що їм важко адаптуватися у сторонньому оточенні, та зневага, бо вони глибоко закомплексовані та не впевнені у собі люди… Яскравий приклад — мій двоюрідний брат. Не повірите, він навіть ґекати почав.

  • Коли працював в Києві всі оточуючі люди говорили російською я виключно українською.
    І як же приємно було коли якийсь клієнт з Одеси, Сімферополя чи Донецька дзвонив, починав розмову російською а закінчував українською 🙂

  • 2 Ukrainets

    Так, таки приємно. Колись, приїхавши до Луганська погуляти з друзями, зайшов у магазинчик купи собі сигарет. Навіть не підозрював, що продавчиня зі мною заговорить українською. Якось звик ловити на собі ненависні погляди, замість мовної ввчічливості xD Більш того, на мене в тому магазині всі дивилися, як на якусь цікавинку «з Заходу» 🙂

  • Я перші 8 років свого життя прожив у селі в Запорізькій області.
    Потім коли переїхав до Запоріжжя ві пішов до першого класу в 1999 році спілкувався з однолітками українською. Взагалі дивились на мене, як на іноземця чи іншопланетянина. Зараз вже простіше

  • Ukrainets, після твоїх слів я так розумію ти планує вертатися в Україні, так? 🙂

    а так до всіх на рахунок мови, то сам у Києві спостерігаю перехід деяких людей з українську на російську 🙁 трагічно…

  • Я от народився в селі і до 6-ти років там жив. І своє сільське дитинство я б нізащо не проміняв на міське.

  • не дума я, що стільки знаймох блогерів народилися в селі 🙂 при чому улюблених блогерів 🙂