Погляд із дитинства

Усі ми були дітьми і було у нас щось схоже. Деякі такі моменти:

– коли ми йшли по плитці, то часто намагалися ставати лише на одну з них, щоб не ступити на їх межі, чи не так? 🙂
– якщо мене ставили у кут, то зайнятися було завжди чим, адже були шпалери до пори-до часу 😀

– коли у нас просили щось винести з дому, то завжди була відмовка – «ні, я не піду, бо більше не випустять» 😀
– битися з найкращих другом хоча б раз за місяць і на наступний день миритися 😉
– крики мами з вікна, яка вже кличе додому, а ти ниєш, що хочеш ще)

Я думаю таких прикладів можна навести багато, але зараз на думку нічого не приходить) Чекаю доповнень у коментарях.

Шукаєш якісний стабілізатор напруги? Тиристорні стабілізатори напруги від бренду Phantom.

Share
  • kasanka

    А ще крики під балконом “МАМА(/баба/тато/дідо)!!!” хором з половиною населення двора, бо власного голосу не вистачає (мобільні тоді не такі й поширені були 😀 )
    і…і… постійні битви за футбольний майданчик між старшими і молодшими…
    А ще постійні допитування в перехожих, “А ви не підкажете, котра година??????” – чи не пора вже додому бігти)
    було ж… багато-багато всього…)))

  • valil’ka

    аааа, щодо твого першого було таке і то капець скільки разів!!!!!!! і ще отті крики під вікнами, але то так весело було коли всі мами з підїзду які є вдома визирають чи то не її дитина кличе))))

    незнаю як у кого було, але коли мама йшла на збори до школи то ми передзвонювались із однокласниками і переживали, що може сказати на нас таке вчителька “лишнє”, коли мама повернувшись почне цілу полеміку

  • ну бачу клики мам усім добре запа’яталися 😀

    valil’ka, зі школою теж таке бувало)) особливо, коли я знав, що буду головним винуватцем більшості проблем)

  • kasanka

    А я якби “йшла спати”, коли мама от-от мала прийти зі зборів О=) Так діставалось набагато менше 😀

  • Sergij

    А ще, коли нас просили показати іграшку нову, ми відповідали: “Тільки в моїх руках” ))