Не пишеться останнім часом мені чогось «сильного», але читайте:

Не знайти виходу у своїх думках -
Це йти в собі, коли стоїш у їх очах.
Я не стояв, я просто біг,
Щоб не збити табуретку із-під ніг.

***
Хоч і знаєш довгий час,
Чи впізнаєш ти хоч раз
Сутність вольності людини,
Що стоїть у тебе за плечима?

Хоч у сірості впізнать полегше,
Краще розмалюй усе в безмежне,
Бо в небаченні, як в раю!
Ти повір, я це все знаю.

Останній вірш викликав із однією людиною суперечливою дискусію, бо він трохи суперечливий)

Також мої вірші викладені у замітках Новеньке від моєї поетичної сторони та Повернення “поета”. Правда вони вже є ну дуже старими.

Теги: Вірші