Якщо чесно, то я зовсім не знаю, що твориться в Україні. В гуртожитку телевізора нема, якось в неті новини рідко дивлюся. Всі кажуть, що криза…хм… в моїй сім’ї теж криза, але тут в Києві я її не дуже помічаю. Ні, не сім’ю, а кризу. Знаю, що батькам зараз важко. Орієнтуюся лише в політ-житті Тернополя, бо читаю форум свого міста, а от…
…що твориться в Україні?
За підтримки:
В твоем клубе дискотека? Роскажи о ней всем: печать плакат для тебя.
Якщо про державу, то десь у мене має бути тротил.
Виросту. Стану кілером. І все втрясу.
Якщо про країну, то люди жили, живуть і житимуть.
п.с.: телевізор не дивлюсь. газет не читаю. новин в неті теж. трясця їхній матері. я ж живу.
ну я питав саме за державу.
ну не всі такі як ми… хтось та й має знати, що там твориться)
З огляду на те, що я поклав собі не вживати ненорматив, я не зможу тобі розказати : (
та тут знати нема що.
в той час, як в інших країнах, керівництво держави намагається покращити економічний стан населення, у нас ведеться відкрите дограбовування всього того, що ще не вдалось вкрасти. Скоро парламентські вибори. А там не за горами президеські. Одним треба підлизатись. Інші перед тим, як змитись, хочуть підгребти і забезпечити майбутнє прапрапраправнукам. керівники партій лляють бруд один на одного. тикають пальцем: той,той, але не я. криза – це вигідно. пригадуються 1993-7 приблизно так. плюс-мінус 1-2. затримки з пенсіями, зарплатами (пра зараз до такого ще не докотилось). інфляція нац. валюти. плюс ще куча внутрішніх міжусобиць, на які накладаються зовнішньополітичні недорозуміння. і т.д. плюс, у нас при владі не люди ж. а покидьки. а яке діло їм до когось. світ Кульпарківка – люди вар”яти.
ще які думки?
galycka_veselka
дякую.
Mistral
а ти мати зірочками закрий))
Краще того не знати… Не знати що в політиці, бо як то знати, то можна від сорому вмерти…
та я якось так і живу, не знаючи нічого(
Сорому за кого, за що?
За політичну владу?
А чому за це має бути соромно?
соромно, бо вони керують українським народом.
Якось я одним оком глянув телепередачу з політиками й там було цікаве запитання від представника антиколекторської організіції “Що буде якщо випадково всі 450 депутатів з’їдять не свіжих котлет і крякнуть? Чи буде хуже народові?”
Вони керують не народом, а суспільством, яке очолюють.
Для прикладу ти. Дуже тобою скерували?
Говорити про політику наївно. Це як вірити у принца на білому коні чи безтурботне життя – рожеві мрії. Ті, що при владі вийшли з нас. Такі прийдуть їм на зміну. Замкнуте коло. Добитися справедливості можна лише тоді, якщо вона ще недобита.
Але то все дурниці.
Сакральним залишається одне:
Слава мамі Україні!
Останнім часом криза стала стандартним поясненням усіх негараздів, як колись Кучма. “В мене голова болить” – “Та то мабуть криза”. Маю пораду – менше дивіться політичних передач, вона відбувається десь ззовні, там далеко, а ваше життя воно тут і впливаєте на нього ви, а зовсім не кризи.