Київ та моя перша зустріч із ним.

Мав я щастя побувати у столиці нашої неньки України – Києві! Чи щастя це чи нещастя ще невідомо, бо я розчарувався у ньому. Спочатку приїхав на залізничний вокзал… ну дивлюсь вокзал як вокзал..то таке)) Поїхав в Авіаційний універ здавати документи) Все культуно, гарний університет, мені сподобалося)

Ну і от настав час йти гуляти по Київі. Доїхав на метро до Хрещатику. Метро мені сподобалося, але все дуже заплутано)) Ну от вийшов я на центральну вулицю Києва, яка мене неприємно здивувала… всюди багато сміття розкидано, брудно..фу..в Тернополі чистіше. Іду далі… Чую якийсь дятько виліз на паркан і починає кричати: “чего вы хотите? духовного или материально богатства?” постояв, мені стало смішно і я пішов далі. Походив я по тому Хрещатику, зайшов в Глобус, подивився на гади, побачив декілька емо і повалив далі гуляти))

Великим шоком для мене був бульвар Шевчека на якому стояв пам’ятник Сталіну…я був в шоці… ще більшого дибілізму не бачив… якщо вже не хотіли зносити пам’ятгик одному із найбільших ворогів України, то хоча б не називали той бульвар іменем одного із найбільших героїв України… довбана влада

Українські мову не почув в Києві… аж тошнити почало від тої москальської мови…

В метро на мене так всі дивилися…ну не на мене, а більше на мою футболку, де писало: “Козацькому роду нема переводу”. Діти перешіптувалися з батьками на рахунок цього. Я почав сміятися, але цей сміх був із горя нашої нації, що така футболка викликає якісь ще негативні роздуми.

Ось така от в мене поїздка відбулася(

Купуйте комфортний снегоход ямаха викинг перед поїздкою в гори. Ви залиштеся задоволеними від якості цієї yamaha.

Share